Т-72 – радянський основний бойовий танк другого покоління, що випускався з 1970 року і став одним з найбільш масових у світі (поступаючись лише сімейству Т-54/55. Модифікація Т-72A з’явилася в кінці 1970-х: отримала посилене бронювання (в тому числі вдосконалену комбіновану броню башти), новий прицільний комплекс з лазерним далекоміром та покращену радіостанцію. 
У 1983 році на базі Т‑72А з’явився «антинейтронний» варіант — Т‑72А зр. 1983 р., який вирізнявся протирадіаційним надбоєм, розробленим у відповідь на загрозу нейтронної зброї.
Після розпаду СРСР Україна отримала близько 600 танків Т‑72А (частина у складі бойових частин, решта — на тривалому зберіганні).

Що в коробці

1. Башта й корпус відлиті мульти‑слайд‑формами — чітка геометрія «антинейтронних» накладок, литий фактурний рельєф та зварні шви.

2. Повністю деталізована ходова: окремі торсіони, ведучі зірочки й опорні котки раннього типу; траки виконані окремими ланками.

3. Озброєння

   • 125‑мм гладкоствольна гармата 2А46 з термокожухом (з половинок).

   • Пулемети ПКТ та НСВТ із окремими рукоятями й коробами.

4. Оптика та захист: прозорі елементи приладів спостереження, бронекожухи прицілів з характерними «спідницями» антинейтронного надбою.

5. Фототравлення (3 плати) — решітки МТО, кронштейни бортових екранів, кріплення баків, тонкі ручки та защіпки.

6. Мідний трос для достовірного відтворення буксирних канатів; штатні точки кріплення на бортах.

7. Декаль із тактичними номерами та зірками для типових радянських маркувань 1980‑х.

8. Опційні деталі

   • ранній/пізній прожектор Л‑4А «Луна»;

   • два варіанти гусеничних щитків (суцільні та з вирізами під паливні баки);

   • бочки з паливом на кормі.